Добавить проект
Прочитать правила
Платный доступ
Авторизация:
Информация


- .

Найдено совпадений - 3574 за 1.00 сек.


2656. КП Технологична карта на монтаж залізобетонного каркасу | AutoCad
. Також включені всі необхідні розрахунки.


1. Технологічна карта
2. Технологія і організація будівельного процесу
3. Вибір способу виконання робіт, ведучого механізму
4. Підрахунок обсягів робіт по техкарті
5. Калькуляція трудових витрат
6. Схема операційного контролю якості
7. Заходи з безпеки праці
8. Підрахунок ТЕП технологічної карти
9. Література

Виконання монтажних робіт необхідно вести вимогам ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека в будівництві». Персонал, що займається монтажем конструкцій повинен мати інструкцію що містить вимоги з техніки безпеки, вказівки про систему сигналів, правила та граничні навантаження і швидкості роботи машини.
До виконання механічних робіт допускаються особи, що досягли вісімнадцятирічного віку . Пройшли медичний огляд, ознайомлені з правилами та інструктажами з техніки безпеки і здали іспит на знання цих правил. Робоча зона повинна бути огороджена добре помітними як вдень, так і вночі попереджувальними знаками . Однією з головних умов безпечної праці є добра освітленість робочого місця монтажників. Не можна проводити монтажні роботи коли сала вітру досягає більше 15 м/сек.., або настає ожеледь, гроза, чи падає великий сніг.
Дата добавления: 13.03.2015
ДП 2657. Дипломний проект - Реконструкцiя КП "Уманський консервний завод" | AutoCad

Сторінка
1. Вступ
2. Техніко-економічне обґрунтування
3. Розрахункова частина
3.1. Холодильник місткістю 3000 т
- формування блоку вихідних даних
- теплофізичні властивості матеріалів
- опис холодильної установки для камер зберігання охолоджених продуктів
- опис холодильної установки для камер зберігання охолоджених продуктів
- визначення завантаження камер
- розрахунок коефіцієнтів теплопередачі камер
- визначення навантаження на холодильне обладнання і компресор
- вибір розрахункового режиму
- побудова циклу та розрахунок одноступінчатої холодильної машини
- побудова циклу та розрахунок двоступінчатої холодильної машини
- розрахунок випарних конденсаторів для одноступеневої холодильної машини
- розрахунок випарних конденсаторів для двоступеневої холодильної машини
- розрахунок вентиляторної градирні
- розрахунок аміачного відцентрового насоса для перекачу- вання аміаку на камери зберігання замороженої продукції
- розрахунок водяного відцентрового насоса для конденсаторів
- розрахунок аміачного відцентрового насоса для перекачу- вання аміаку на камери зберігання охолодженої продукції
- затрати електроенергії на виробництво холоду
- основні показники після реконструкції
- перевірка огороджувальних конструкцій на випадання конденсату
3.2. Холодильна установка на потреби пивоварного цеху 3.2.1. Максимальне навантаження на обладнання - розрахунок теплового навантаження на панельний випарник
- розрахунок теплового навантаження на горизонтальний кожухотрубний випарник
- побудова циклу та розрахунок одноступінчастої холодильної машини
3.2.2. Дійсне навантаження на обладнання
(реальний режим роботи)
- теплове навантаження на пивоварний цех
- розрахунок одноступінчастої холодильної машини
- розрахунок випарних конденсаторів
- розрахунок водяних відцентрових насосів для конденсаторів
- розрахунок водяних відцентрових насосів подачі льодяної води та розсолу на пивоварний цех
- затрати електроенергії на виробництво холоду
3.3. Розрахунок швидкоморозильного апарату - графік надходження сировини
- розрахунок теплонадходжень в швидкоморозильний аппарат
- визначення часу заморожування продуктів та витрати хододу
- вибір розрахункового режиму
- розрахунок двоступеневого гвинтового компресора
- розрахунок випарного конденсатора для двоступеневої холодильної машини
- розрахунок водяного відцентрового насоса для конденсатора
- розрахунок аміачного відцентрового насоса для перекачування аміаку в камеру заморожування - затрати електроенергії
4. Автоматизація
4.1. Вступ
4.2. Регулювання роботи компресора NF411
4.3. Регулювання роботи випарного конденсатора “ЭВАКО-200”
4.4. Регулювання роботи лінійного ресивера
4.5. Регулювання роботи циркуляційного ресивера
4.6. Регулювання роботи кожухотрубного випарника
4.7. Регулювання роботи насосів
4.8. Замовна специфікація на прилади і засоби автоматизації
5. Розрахунок економічної ефективності 5.1. Вступ
5.2. Вихідні дані
5.3. Розрахунок капітальних вкладень
5.4. Використання енергії
5.5. Розрахунок витрат по праці
5.6. Розрахунок амортизаційних відрахувань
5.7. Інші витрати
5.8. Визначення основних показників економічної ефективності
6. Охорона праці
6.1. Вступ
6.2. Умови праці
6.3. Нормативно-технічна документація на робочому місці
6.4. Санітарні вимоги до виробничих приміщень та розташування обладнання
6.5. Мікроклімат та чистота повітря
6.6. Шум та вібрація
6.7. Виробниче освітлення
6.8. Техніка безпеки
6.9. Електробезпека
6.10. Пожежна безпека
6.11. Розрахунок штучного освітлення в пункті управління
7. Цивільна оборона
Висновки
Література
Специфікація

Реконструкція холодильного господарства КП “Уманський консервний завод” забезпечить:
– зменшення втрат продукції;
– покращення якості продукції;
– зменшення собівартість продукції;
– зменшення витрат електроенергії;
– підвищення продуктивності технологічного обладнання;
– зменшення витрат допоміжних матеріалів;
– підвищення продуктивності праці;
– покращення умов праці та організації виробництва;

В результаті економічних розрахунків було визначено основні показники ефективності: капіталовкладення 754248,37 грн, собівартість холоду до реконструкції 653157,7 після реконструкції 225736,74 грн, індекс прибутковості 1,167, термін окупності 1,62 роки.
Дата добавления: 12.03.2015
2658. КП Проект холодильника рибкомбінату | AutoCad

1. Вступ
2. Розробка технологічної схеми холодильного оброблення продукції
3. Розрахунок ізоляційних конструкцій холодильника
4. Розрахунок теплонадходжень до охолоджувальних приміщень
5. Визначення навантаження на обладнання камер та компресори
6. Вибір розрахунку робочого режиму, побудова циклу та тепловий розрахунок холодильної машини. Вибір компресорів
7. Розрахунок та вибір тепломасообмінних апаратів (випарники, конденсатори, повітроохолодники,батареї, градирня
8. Розрахунок та вибір допоміжного обладнання холодильної установки
9. Розрахунок діаметрів трубопроводів та вибір насосів
10. Охорона праці

Виробництво крабових паличок – це процес, що складається з багатьох етапів, кожен з яких потребує високого контролю якості виробленого продукту. Процес виробництва крабових паличок починається з вхідного контролю сировини в лабораторії підприємства на предмет його відповідності необхідним вимогам. Потім суримі трохи відтеплюється та подрібнюється та додаються інші компоненти. Підготовлені компоненти змішуються в строго визначеній послідовності та подрібнюються до утворення однорідного тіста у вакуумному куттері. В окремому куттері готується підфарбоване паприкою та карміном тісто. Методом коекструзії основне і пофарбоване тісто формуються в безперервний лист, який готується в паровому тунелі при температурі близько 90 ºС. Автоматично контролюється температура, вологість та товщина листа. Готовий лист охолоджується та прорізається для імітації натуральних волокон, потім скручується, завертається у внутрішню плівку і нарізається на крабові палички потрібної довжини. Крабові палички запаковують під вакуумом в гнучку плівку з нанесеними на неї дизайном та необхідною для споживача інформацією. Вакуум дозволяє забезпечити стерильність продукту та подовжують строк його зберігання, підтримуючи високу якість продукту. Упаковані крабові палички пастеризуються в паровому тунелі при температурі 95 ºС, потім охолоджуються до температури +10 ºС. Крабові палички проходять процес шокового заморожування в швидкоморозильному апараті при температурі -40 ºС і обдуваються потоком повітря з швидкістю не нижче 5 м/с. Сам продукт охолоджується до температури -16 ºС. При цьому процес заморожування не повинен перевищувати 30-40 хвилин, в іншому випадку в продукті будуть зростати кристали льоду та його структура після розморожування буде рихлою.
Дата добавления: 17.03.2015
ДП 2659. Дипломний проект - Електропостачання району 25000 жителів | Visio

ВСТУП
1. ЕЛЕКТРИЧНА ЧАСТИНА
1.1 Умови проектування
1.1.1 Коротка характеристика проектованого району
1.1.2 Характеристика споживачів електроенергії проектованого району
1.2 Визначення розрахункових електричних навантажень
1.2.1 Розрахунок навантажень, приведених до вводів у будинки
1.2.2 Розрахунок навантажень житлових будинків
1.2.3 Розрахунок навантаження суспільних будинків
1.2.4 Розрахунок навантажень, приведених до шин 0,4 кВ ТП
1.3 Побудова схеми електропостачання району. Вибір перерізів
1.3.1 Розрахунок розподільчої мережі низької напруги
1.3.2 Розрахунок і вибір мережі середньої напруги району
1.4 Вибір трансформаторів ЦЖ, місця розташування ЦЖ
1.4.1 Вибір числа і потужності трансформаторів ЦЖ
1.4.2 Вибір місця розташування і конструкції ЦЖ
1.4.3 Вибір перерізів ПЛ 110 кВ
1.5 Розрахунок струмів короткого замикання
1.5.1 Розрахунок струмів короткого замикання на стороні 10 кВ
1.5.2 Розрахунок струмів КЗ на стороні 0,4 кВ
1.6 Вибір струмоведучих частин і електричних апаратів
1.6.1 Вибір високовольтних вимикачів
1.6.2 Вибір роз’єднувачів
1.6.3 Вибір трансформаторів струму
1.6.4 Вибір трансформаторів напруги
1.6.5 Перевірка кабелів на термічну стійкість
1.7 Компенсація реактивної потужності
1.8 Розрахунок внутрішньої електричної мережі напругою 0,38 кВ житлового будинку
1.9 Якість електропостачання споживачів району міста
1.9.1 Показники якості електроенергії
1.9.2 Регулювання напруги
2 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА
2.1 Пошкодження силових кабельних ліній і вимоги до методики їхнього відшукання
2.2 Відносні методи
2.2.1 Імпульсний метод
2.2.2 Метод коливального розряду
2.2.3 Хвильовий метод
2.2.4 Визначення відстані до місця пошкодження по зміні вхідного опору лінії у залежності від частоти
2.3 Абсолютні методи
2.3.1 Індукційний метод
2.3.2 Акустичний метод
2.4 Пропалювання
2.5 Вибір методики визначення місця пошкодження
3 РЕЛЕЙНИЙ ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
3.1 Релейний захист кабельної лінії 10 кВ
3.1.1 Максимальний струмовий захист КЛ
3.1.2 Відсічки без витримки часу
3.1.3 Розрахунок уставок максимального струмового захисту кабельної лінії 10 кВ
3.1.4 Розрахунок струмової відсічки
3.1.5 Захист від замикання на землю
3.1.6 Перевірка трансформаторів струму на припустиму погрішність
3.2 Автоматика
3.2.1 Автоматичне включення резерву (АВР)
3.2.2 Автоматичне повторне включення (АПВ)
3.2.3 Автоматичне частотне розвантаження (АЧР)
3.2.4 Автоматичне регулювання напруги трансформаторів
4 МОНТАЖ І ЕКСПЛУАТАЦІЯ КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ
4.1 Загальні відомості
4.2 Прокладка кабелів усередині і поза будинками
4.2.1 Основні вимоги
4.2.3 Транспортування
4.2.3 Транспортування
4.2.4 Маркірування і фарбування кабелів
4.2.5 Прокладка кабелів у землі
4.2.6 Прокладка кабелів у кабельних спорудженнях
4.3 Здача кабельних ліній в експлуатацію
4.4 Технологічна карта на виробництво пусконалагоджувальних робіт силових кбельних ліній на напруги 10 кВ.
5 АСУ І САПР
5.1 Показники призначення КТЗ «Енергоміра»
5.2 Параметри УСПД
5.3 Склад комплексу АСКОЕ
5.4 Структура побудови КТЗ «Енергоміра»
5.5 Автоматизація функцій обліку по рівнях
5.6 Варіанти побудови АСКОЕ
5.7 Системи автоматизованого проектування
6 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
6.1 Розрахунок обсягу експлуатаційного і ремонтного обслуговування
6.2 Вибір організаційної структури електромережі
6.3 Розрахунок кількості виробничого персоналу і місячного фонду основної заробітної платні
6.4 Розрахунок балансової вартості основних фондів і амортизаційних відрахувань
6.5. Калькуляція собівартості передачі і розподілу енергії в електричних мережах.
6.6 Техніко-економічні розрахунки для вибору варіанта електропостачання
7 БЕЗПЕКА ЕКСПЛУАТАЦІЇ КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ НАПРУГОЮ 10 кВ.
7.1 Аналіз небезпечних та шкідливих факторів.
7.2 Захисні міри при експлуатації кабельних ліній.
7.3 Розрахунок захисного заземлення ТП напругою 10/0,4 кВ
7.3.1 Електрозахисні засоби ТП 10/0,4 кВ
7.4 Пожежна безпека
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Територія району, з огляду на рівнинний рельєф місцевості, забудована рівномірно. Основні споживачі електричної енергії – житлові будинки. Район забудований 16-ти поверховими будинками з квартирами, обладнаними електричними плитами, і 12-ти, 9-ти поверховими будинками з квартирами, обладнаними газовими плитами. Більшість споживачів відноситься до II категорії – житлові будинки, дитячі і навчальні заклади, магазини. Крім того, на території району розташовані різні комунально-побутові і суспільні будинки, серед них навчальні заклади, дитячі дошкільні установи, медичні установи, пункти побутового обслуговування населення, підприємства суспільного живлення, продовольчі і промтоварні магазини. Усі перераховані вище об'єкти забудови розташовані з урахуванням рівномірності електричних навантажень і комфортного обслуговування населення. Орієнтована потужність житлового масиву до 10 МВА. Крім проектованого району від шин ГПП одержує живлення ще один район, що має подібну структуру і споживачів.
Електротехнічний, та Інструментальний заводи знаходиться в півднічній частині проектованого району.Орієнтовані потужності заводів: електротехнічний P=5000 кВт,Q=1800 кВАр,інструментальний P=6500 кВт,Q=2000кВАр.
Генеральний план проектованого району з указівкою порядкових номерів розміщених на території об'єктів представлений на листі 1 у масштабі 1: 1000.

Характеристика споживачів електроенергії проектованого району
Споживачами електроенергії на території проектованого району є електроприймачі житлових будинків, комунально-побутових і суспільних будинків, система вуличного освітлення.
Дата добавления: 18.03.2015
2660. ГС Проект дахової газової котельні потужністю 1152 кВт | AutoCad

Відповідно до розрахункових значень теплового навантаження системи опалення передбачено встановлення дахових модулів ВПМ «КОЛВІ-192 ТД» (6 шт.) Характеристика котлів: - потужність по газу - 1152 кВт ; (0,99 Гкал/год); - номінальна витрата палива: газу – 131,4 м³/год; - максимальна температура води 85С; - мінімальна температура води 65С; - максимальний робочий тиск газу 1,96 кПа.; - максимальний робочий тиск води в котлі 0,3 Мпа; - мінімальна температура вихідних газів 110С; - коефіцієнт корисної дії - 92%. - паливо газ. Крім водогрійних модулів в приміщенні котельні встановлюються мережні насоси системи опалення, підмішувальні (рециркуляційні) насоси, підживлювальні насоси - існуючі та інше допоміжне обладнання. Газопостачання котельні запроектовано від газопроводу середнього тиску. Для зниження тиску газу використовується шафний газорегуляторний пункт,який розміщений на стіні котельні ВОГ- G65.01.03. На вводі газопроводу середнього тиску (безпосередньо у приміщенні перед ВОГом), проектом передбачається встановлення швидкодіючого нормально-закритого електромагнітного відсічного клапану ВФ11/2 Н-4 Ду40 марки М16/RM N.C. виробництва фірми "MADAS" (Італія).

Проект розроблений у вiдповiдностi з дiючими нормами та на пiдставi завдання на проектування, технiчних умов i дозволiв.
Газопостачання готелю для паломників передбачається від дахової котельні, яка розміщена в будівлі готелю. Габарити котельні 6,3x5,7 та допоміжне приміщення - 3,1х1,55. Висота в середньому 2,50 м.
Розрахункові параметри зовнішнього повітря:
· розрахункова зовнішня температура опалення - 20°С;
· розрахункова зовнішня температура для вентиляції - 20°С;
· тривалість опалювального періоду - 179 діб.
Для покриття приведених навантажень в котельні передбачається встановлення 6-х газових водогрійних проточних модулей ВПМ -192 ДН фірми "Колві" теплопродуктивністю 192 кВт (165120кКал/год) кожний.
Теплоносій - вода 80-60°С.
Проект передбачає встановлення урахування:
· загальної витрати газу (лічильник з корректором газу);
· загальні витрати мережевої води (лічильник).
Матеріали сталевих трубопроводів прийняті наступні:
· для труб ГОСТ 10704-91-сталь 20ГОСТ1050-88, умови поставки по ГОСТ10705-80*гр В;
· для труб по ГОСТ 3262-75* - сталь В Ст3 сп 5.
· для деталей трубопроводів по ГОСТ 17375-89*-ГОСТ 17379-83*-сталь 20ГОСТ1050-88. Горизонатльні ділянки трубопроводів, які монтуються в приміщенні, прокладати з ухилом не менше 0,004 в бік руху середовища.
Випробування обладнання провести згiдно вимог ДБН В.2.5-20-2001.
Монтаж спуска експлуатації котлів повинні відбуватись згідно "Правилами устройства и безопасности эксплуатации котлов","Правилами безпеки систем газопостачання України", СНиП ІІ-35-76.
Здачу котельні в експлуатацiю провести згiдно вимог ДБН А.3.1-3-94 "Приймання в експлуатацiю закiнчених будiвництвом об'єктiв. Основнi положення".
Дата добавления: 27.03.2015

2661. Узел учета тепла в здании банка LQV-ІІІ фірми APATOR | AutoCad

В проекті запроектований лічильник тепла LQV-ІІІ фірми APATOR із радіо модулем для встановлення на зворотній магістралі. Лічильник тепла використовується для вимірювання кількості тепла, що споживає приміщення банку по вулиці Центральній,88 в місті Новоселиця, а також об'єму та об'ємної витрати теплоносія що протікає в зворотному трубопроводі, температури теплоносія в прямому та зворотному трубопроводі та різниці цих температур, теплової потужності, часу напрацювання, індикації виміряних параметрів, поточного часу, дати та сервісної інформації.
Теплолічильник складається з:
- обчислювача;
- перетворювача витрати;
- пари термоперетворювачів опору.
Живлення лічильника тепла передбачити від батарейки з напругою 3,6 В
Дата добавления: 27.03.2015

2662. ОВ Отопление и газ в ДДУ | AutoCad

Проект разраблений у відповідності з діючими нормам і правилами:
- СНиП 2,04,05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование";
- СНБ 2,04,01-97 "Строительная теплотехника";
- та розроблено для будівництва в Чернівецькій області з урахуванням вимог по підвищенню рівня теплового захисту.
Параметри теплоносія радіаторної системи опалення - 80/60°С. Система опалення будівлі прийнята двотрубна.
Розрахункові параметри зовнішнього повітря для проектування систем отоплення в зимовий період року t=-22°C; i=-20.3 кДж/кг.
Джерелом теплозабезпечення є котел на газовому паливі потужністю 29 кВ.
Розведення труб передбачається в підлозі.
Розводка виконується трубопроводом Wirsbo -evalPEX фірми-виробника концерн WIRSBO - який застосовується для монтажу системи опалення і виготовленні з поперечно-зшитого поліетилена РЕХ-а
Опалювальні прилади типу Purmo Compact тип 22 , сталеві панельні радіатори складаються з однієї, двох або трьох нагрівальних панелей, по яких рухається теплоносій, і, що перебувають між нагрівальними панелями шаром конвективного оребрення, відрізняються своєю компактністю, а також великою кількістю типорозмірів, що робить можливим монтаж даного виду опалювальних приладів у будь-якій частині приміщення. Під'єднання до радіатора трубопроводами системи опалення здійснюється за допомогою запірного прямого клапана типу RLV-у, з функцією відключення та зливу води з опалювального прилада, фірми виробника - Dаnfoss.
При під'єднанні до системи опалення на подаючому трубопроводі влаштувати клапан прямий з попереднім налаштуванням, тип RTD-N-у, фірми виробника - Dаnfoss.
Для випуску повітря із радіаторної системи опалення передбачено на кожному радіаторові встановлений кран Маєвського. У місцях перетину перекриття труби прокладаються у гільзах з чорної тонколистової сталі по ГОСТ 19904-74*. Зазори між трубою та гільзою закладаються негорючим матеріалом.
Запуск в експлуатацію обладнання виконується після затвердіння бетону (21-28 днів). Початкова температура води не повинна перевищувати 20°С. Після кожного дня експлуатації необхідно підвищувати її на 5°С, поки не буде досягнута проектна величина.Після запуску стяжка повинна бути прогріта min 4 дня при максимальному значенні (проектному) температури теплоносія.
При виконаннi робiт по монтажу металопластикових труб необхiдно додержуватися вимог фiрми, яка виготоляє цi труби.

Монтаж санiтарно-технiчних систем проводити згiдно з СНиП3.05.01-85.
Будь-яке відхилення від проекту підлягає обов'язковому погодженню з проектною організацією.
Монтаж опалювальних систем виконувати згідно з вимогами СНіП 3.05.01-85.
Дата добавления: 27.03.2015

КП 2663. Курсовий проект - Модернізація заторного апарата MEURA | Компас

.
В проекті наводиться класифікація різних типів заторних апаратів, їх аналіз та порівняльна характеристик, опис роботи та будова заторного казана «MEURA» .
Завдяки використанню нормативно-технічної документації та довідкової літератури проведено тепловий розрахунок, та розрахунки елементів привода. Використання спеціальної літератури дозволило підібрати конструктивні матеріали, враховуючи економічність, безпеку виробничого персоналу та споживачів продукції.
Приводяться правила експлуатації, монтажу та ремонту обладнання
Курсовий проект складається з пояснювальної записки та графічної частини. Пояснювальна записка викладена на аркушах формату А4 друкованим текстом обсягом 57 листів . Графічна частина представлена на 3 – х листах формату А1.

Зміст
Анотація
Вступ
Розділ 1. Аналіз існуючого обладнання
Розділ 2. Будова та принцип дії заторного апарата
Розділ 3. Підбір конструктивних матеріалів
Розділ 4. Розрахункова частина
4.1. Визначення продуктивності варочного агрегату
4.2. Розрахунок потужності заторного апарата
4.3. Тепловий розрахунок заторного апарата
4.4. Розрахунки привода мішалки
Розділ 5. Правила експлуатації, монтажу та ремонту апарата
5.1. Експлуатація обладнання
5.2. Монтаж обладнання
5.3. Ремонт обладнання
Висновок
Використана література
Специфікація

Завдяки використанню нормативно-технічної документації та довідкової літератури проведено тепловий розрахунок, та розрахунки елементів привода. Використання спеціальної літератури дозволило підібрати конструктивні матеріали, враховуючи економічність, безпеку виробничого персоналу та споживачів продукції.

Даний заторний апарат є оптимальним для технологічного процесу, так як має парову рубашку в конічному днищі, та циліндричному корпусі, що сприяє рівномірному розподіленні температури між заторною масою. Апарат працює в парі механічним гомогенізатором подрібненого солоду, в якому відбувається змішування солоду з гарячою водою та часткове затирання солоду. Такий процес є оптимальним і забезпечує отримання найбільшої кількості екстракту хорошої якості.


1.Потужність,кг/год..............................37028
2.Основні розміри,м: діаметр..................4770
циліндрична висота............................2750
висота конуса........................................1180
діаметр витяжної труби................DN500
3.Маса,кг: власна маса..........................7500
маса при експлуатації......................50700
4. Площа теплопередачі апарату,м....66,6
5. Тиск в лінії подачі пари,бар..................3,5
Дата добавления: 29.03.2015
РП 2664. АР ГП Двухэтажный садовый жилой дом с гаражом 11,60 х 10,83 м в Одесской области | AutoCad

-экономические показатели:
Площадь гаража - 22,8 м2
Площадь первого этажа - 76,82 м2
Площадь второго этажа - 47,4 м2
Строительный объем - 537,8 м3

Несущими элементами здания являются наружные и внутренние стены из газобетона 400- 200 мм, необходимая толщина утеплителя для рядового кирпича = 100 мм; (на усмотрение заказчика) перегородки кирпич - 120 мм. Перекрытия ж/б , кровля многоскатная по деревянным стропилам с обрешеткой, покрытие - металлочерепица.
Фундаменты под несущие стены ленточные монолитные. Подошва фундамента расположена на глубине : -1,200 от поверхн.
Наружная отделка в соответствии с чертежами фасадов и паспортом наружных отделочных работ. Внутренняя отделка помещений выполняется с применением материалов имеющие гигиеническое заключение.

Общие данные.
Ситуационный план. М 1:2000
Опорный план. М 1:500
Генеральный план. М 1:500
План благоустройства. М 1:250
План 1-го этажа.
План 2-го этажа.
Фасад 1-3;
Фасад В-А;
Фасад 3-1;
Фасад А-В;
Разрез 1-1;
Разрез 2-2;
План кровли.
Общий вид (преспектива).
Развертки стен с вентиляционными каналами.
Спецификация элементов заполнения проемов.
Ведомость полов
Дата добавления: 29.03.2015
КП 2665. Курсовий проект - Опалення та вентиляція житлового будинку 6 этажей | AutoCad

ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ
1. ВИХІДНІ ДАННІ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ
1.1 Параметри зовнішнього повітря
1.2 Параметри внутрішнього повітря
1.3 Умови експлуатації огороджуючих конструкцій
1.4 Теплотехнічні властивості огороджуючих матеріалів.
1.5 Нормативні опори теплопередачі огороджень
2. ТЕПЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ОГОРОДЖЕНЬ
3. РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВОЇ ПОТУЖНОСТІ СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ
4. ВЕНТИЛЯЦІЯ
4.1. ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ВЕНТИЛЯЦІЇ
4.2. РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ ВЕНТИЛЯЦІЇ
5. ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ
6. ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ТРУБОПРОВОДІВ СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ
6.1. ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВОГО ЦИРКУЛЯЦІЙНОГО ТИСКУ СИСТЕМИ
7. РОЗРАХУНОК ОПАЛЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ
ЛІТЕРАТУРА

Проектуємо природну витяжну систему вентиляції.
Для кухні та санвузлів приймаємо розміри вентиляційних каналів в стіні відповідно 140×270 та 140х140 мм.
Приставні вентиляційні канали влаштовуються в тих приміщеннях, де неможливо розташувати всі вентиляційні канали в стіні.
Мінімальна товщина стінок:
- між однойменними каналами 120 мм;
- між різнойменними 250 мм.
Приймаємо влаштування в будинку плоского даху, тому витяжні канали виводимо на висоту 0,5 м над дахом. На виході з вентиляційного каналу встановлюємо прямокутні зонти.
Вентиляційні грати на вході в канал (розміром 150х300 <6, дод.23>) встановлюємо на відстані 200 мм від стелі поверху. У всіх приміщеннях встановлюються нерегульовані вентиляційні грати.
Дата добавления: 07.04.2015
КП 2666. КП Очисні споруди 55000 м3/добу | AutoCad

1. Вихідні дані на проектування
2. Розрахунок витрат стічних вод
4. Необхідний ступінь очистки стічних вод
4.1 Нормативні якості води водоймища
4.2 Розрахунок необхідного коефіцієнту змішування стічних вод з водою річки
4.3 Необхідний ступінь очистки стічних вод 4.3.1 Допустима концентрація завислих речовин в очищених стічних водах
4.3.2 Допустима БПКповн очищених стічних вод
4.3.2.2Розрахунок по розчиненому у воді водоймища кисню
5. Технологічна схема очистки стічних вод
6. Розрахунок основних споруд
6.1 Камера переключень
6.2 Приймальна камера очисних споруд
6.3 Решітки-дробарки
6.4 Розрахунок горизонтальних піскоуловлювачів
6.5 Піскові майданчики
6.6 Первинні радіальні відстійники
6.7 Розрахунок аеротенків
6.8 Вторинні відстійники
6.9 Споруди для знезаражування стічних вод
6.10 Мулоущільнювачі
6.11 Метантенки
6.12 Газгольдери
6.13 Механічне зневоднення осаду
6.13.1 Камера промивки осаду
6.13.2 Ущільнювачі промитого осаду
6.13.3 Цех механічного зневоднення осаду
6.14 Мулові майданчики
6.14.1 Резервні мулові майданчики
6.14.2 Майданчики для зберігання зневодненого осаду
7. Генеральний план майданчика очисних споруд
8. Схема розміщення очисних споруд

Вихідні дані на проектування
Розрахункові витрати стічних вод – 55000 м3/добу:
• з них побутові – 46000 м3/добу
• виробничі – 9000 м3/добу
Розподіл витрат виробничих вод по змінам:
• І – 35%
• ІІ – 35%
• ІІІ – 30%
Коефіцієнт нерівномірності припливу виробничих стічних вод – 1,5
Температура суміші стічних вод, що надходить на очисні споруди:
• середньорічна - 220С
• середньозимова - 130С
• середньомісячна за літній період - 260С
• мінімальна середньомісячна - 100С
Характеристика річки у яку скидаються стічні води:
• розрахункова витрата 95% забезпеченості – 6.8 м3/с
• швидкість течії при розрахунковій витраті – 0,35 м/с
• середня глибина річки – 1,55 м
• коефіцієнт звивистості – 1,45
• вид водокористування – рибогосподарське, ІІ категорії
• концентрація кисню у воді влітку – 7,9 мг/л
• концентрація завислих речовин – 35 мг/л
• БПКпов – 1,8 мг/л
• температура води влітку – 190С
• відстань по фарватеру річки до найближчого пункту водокористування – 14000 м
Кількість жителів, що проживають:
• у каналізованих районах – 175000 чол.
• у не каналізованих районах – 61000 чол.
Концентрація забруднень виробничих стічних вод:
• завислі речовини – 420 мг/л
• БПКп – 450 мг/л
• ПАР – 19 мг/л
Дата добавления: 07.04.2015
КП 2667. Курсовий проект - ПВР на будiвництво складу ЗБК | AutoCad

У відповідності з завданням, об’ємно-планувальною схемою технологія виконання робіт виконується на монтаж залізобетонних конструкцій одноповерхової будівлі-складу ЗБК.
Будинок прямокутної конфігурації у плані, розміри у крайніх вісях 42х72;двохпрогінний, розмір прогінов –24 м і 18м, крок крайніх колон –6м. Висота до низу конструкцій, що несуть покриття –12..
Для обслуговування складу передбачений кран вантажопідйомністю 20/5 т. Для улаштування кожному крану передбачені підкранові балки, які мають розмір-., та мають тавровий переріз.
Конструктивний тип будівлі – каркасний. Покриття складається з крокв’яних ферм і плит розміром 3x12.
Для в’їзду транспортних засобів передбачені ворота, які розташовані в вісях “А-Б ” та “Б-В ”. Освітлення споруди природне, крізь віконні прорізи.

1 .Обсяг робіт - 242,18 м3
2. Трудомісткість робіт:
по нормі –98,12(люд-днів)
прийнята – 91,4(люд-днів)
3. Продуктивність праці:
по нормі – 100%
прийнята –107%
4. Тривалість робіт:
по нормі –20(днів)
прийнята –17(днів)
5. Трудоємкість на одиницю виміру
по нормі –0,41(люд-днів/ м3)
прийнята –0,38(люд-днів/ м3)
6.Середній виробіток робітника за зміну:
по нормі –2,47(м3/люд-днів)
прийнята –2,65(м3/люд-днів)
7. Заробітна плата на весь обсяг робіт – 9423,24(грн.)
8. Заробітна плата на одиницю виміру обсягу робіт –38,91(грн./м3)
9.Заробітна плата за зміну робітника:
по нормі –96,04(грн./люд-днів)
прийнята –103,09(грн./люд-днів)
Дата добавления: 08.04.2015

КП 2668. Курсовий проект - Редуктор червячно-цилиндрический, проведен расчет привода ленточного конвеера | Компас

I. Вступ
II. Проектування приводу
1. Енерго – кінематичний розрахунок приводу
2.Розрахунок закритих циліндричних зубчастих передач
3.Розрахунок черв’ячної передачі
4. Розрахунок ланцюгової роликової передачі
5. Ескізне компонування редуктора
6. Конструювання валів редуктора
7. Перевірка валів на міцність при згині та крученні
8. Перевірка валів на витривалість
9. Розрахунок підшипників кочення
10. Розрахунок шпонкових з'єднань
11. Призначення змащення
12. Опис складання та експлуа-тації
III. Перелік використаної літератури

Вихідні дані:
– тягове зусилля F = 20 кН;
– швидкість стрічки V= 0,22 м/с;
– діаметр барабана Dб = 0,3 м;
– термін служби h = 25000 год.;
– режим навантаження легкий;
– редуктор двоступінчатий.


. цил.

-left:-6.85pt"]Обертаючий момент T, Н∙м



Дата добавления: 17.04.2015
2669. ДП Дріжджобродильне відділення пивоварного заводу | AutoCad

.
В проекті розроблена принципова технологічна схема, розроблена конструкція головного апарата відділення, наведена будівельна схема відділення з обґрунтуванням доцільності конструктивних рішень.
Результатом роботи є підбір обладнання, тепловий та матеріальний розрахунок, та механічний розрахунок головного апарата, необхідний для створення відділення на практиці.
Економічні розрахунки підтвердили доцільність проекту. У розділі «Охорона паці» була проведена оцінка найбільш шкідливих і небезпечних факторів при розробці та виготовлені пива у дріжджобродильному відділенні.

ЗМІСТ
Вступ
1. Науково-теоретичні основи проекту
2. Характеристика сировини, напівпродуктів і продуктів
допоміжних матеріалів та енергетичних засобів
3. Опис технологічної схеми
4. Матеріальний та тепловий баланси
5. Проектування технологічного обладнання
6. Технічна характеристика обладнання
7. Охорона праці
8. Економічна частина
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

Охолодження і підготовка сусла до бродіня. Тая як дріжджі здатні здатні зброджувати сусло тільки при низьких температурах, потрібно чим можна швидше охолодити сусло 12оС. Це відбувається у відділенні яке я проектую. Під час охолодження сусла, початкове прозоре сусло мутніє через утворення пластівців холодного сусла. Проведеня бродіння і добродження вимагає якомога кращого видалення цих пластівців при охолодженні. Крім того для проведення бродіння і доброджування повинна підводитись оптимальна кількість повітря. При охолодженні сусла відбувається ряд процесів, вирішальним чином впливом на скорість подальшого бродіння і доброджування. До них відносяться:
- Охолодження сусла
- Утворення і оптимальне видалення пластівців холодного сусла
- Інтенсивна аерація сусла
Крім того, змінюється екстрактивність і об’єм сусла. Також продовжують відбуватися біохімічні перетворення речовин в суслі, які можна аналітично оцінити по збільшенні кольору і зміні других фізико-хімічних показників якості сусла.
Головне бродіння
Дріжджі – це їдиний живий організм, здатний і готовий при нехватці повітря замінити енергетично більш вигідне дихання на бродіння. Як і всі інші організми дріжджова клітина для здійснення всіх енергозалежних процесів потребує енергії. Це відноситься перш за все до таких процесів як:
- Утворення нової клітини;
- Засвоєння і асиміляція речовин із навколишнього середовища;
- Розщеплення і видалення непотрібних і шкідливих з’єднань;
- Транспортування речовин в середині клітини.
Дата добавления: 04.05.2015
ДП 2670. Дипломный проект - Часть здания среднесортного прокатного стана Калужского электрометаллургического завода | AutoCad

1. ВВЕДЕНИЕ
2. ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ
3. АРХИТЕКТУРНО-СТРОИТЕЛЬНАЯ ЧАСТЬ
3.1. ОБЩАЯ ЧАСТЬ
3.2. ОБЪЁМНО-ПЛАНИРОВОЧНОЕ РЕШЕНИЕ
3.3. КОНСТРУКТИВНОЕ РЕШЕНИЕ
3.4. ТЕПЛОТЕХНИЧЕСКИЙ РАСЧЕТ СТЕНОВОГО ОГРАЖДЕНИЯ
4. РАСЧЁТНО-КОНСТРУКТИВНАЯ ЧАСТЬ
4.1. КОМПОНОВКА КАРКАСА
4.1.1. Характеристика кранов расчетной рамы.
4.1.2. Вертикальные размеры каркаса
4.1.3. Горизонтальные размеры каркаса
4.1.4. Конструкции покрытия, ограждающие конструкции
4.1.5. Схемы связей
4.2. ОПРЕДЕЛЕНИЕ НАГРУЗОК НА РАМУ КАРКАСА
4.2.1. Постоянные нагрузки
4.2.2. Снеговая нагрузка
4.2.3. Ветровая нагрузка на расчетную раму
4.2.4. Крановые нагрузки
4.3. СТАТИЧЕСКИЙ РАСЧЕТ РАМЫ КАРКАСА
4.3.1.Расчетная схема рамы
4.3.2. Статический расчёт рамы.
4.3.3. Схемы загружений рамы.
4.4. РАСЧЁТ И КОНСТРУИРОВАНИЕ СТРОПИЛЬНОЙ ФЕРМЫ (ПРОЛЁТ A - B).
4.4.1. Нагрузки на ферму.
4.4.2. Расчет фермы. Результаты.
4.4.3. Материал и расчётные длины элементов фермы
4.4.4. Подбор сечений стержней
4.4.4.1. Верхний пояс
4.4.4.2. Нижний пояс
4.4.4.3. Опорный раскос
4.4.4.4. Раскосы
4.4.4.5. Стойки
4.4.5. Расчёт узлов
4.5. РАСЧЕТ И КОНСТРУИРОВАНИЕ ПОДКРАНОВОЙ БАЛКИ
4.5.1. Определение крановых нагрузок
4.5.2. Статический расчёт балки
4.5.3. Определение размеров поперечного сечения подкрановой балки
4.5.4. Проверки
4.5.4.1. Выполняем проверку прочности нижнего (растянутого) пояса:
4.5.4.2. Проверка касательных напряжений:
4.5.4.3. Проверка жесткости балки:
4.5.4.4. Проверка местной устойчивости стенки балки
4.5.4.5. Проверка прочности.
4.5.5. Расчёт опорного ребра
4.5.6. Проверка поясных сварных швов
4.6. РАСЧЁТ СРЕДНЕЙ КОЛОННЫ РЯДА В.
4.6.1. Расчётные усилия и сочетания.
4.6.2. Компоновка колонны.
4.6.3. Определение расчётных длин колонн.
4.6.4. Подбор сечения и проверка элементов колонны.
4.6.4.1. Подбор сечения подкрановой части колонны.
4.6.4.2. Расчёт соединительной решётки.
4.6.4.3. Проверка устойчивости подкрановой части колонны (как единого стержня)
4.6.4.4. Подбор сечения и проверка верхней части колонны.
4.6.4.5. Расчёт базы колонны.
5. ТЕХНОЛОГИЯ ИЗГОТОВЛЕНИЯ МЕТАЛЛИЧЕСКИХ КОНСТРУКЦИЙ
5.1. ОБРАБОТКА МЕТАЛЛА
5.1.1. Технологические процессы при обработке
5.1.2. Расчёт оборудования и количества рабочих для обработки
5.2. СБОРОСВАРОЧНЫЕ РАБОТЫ
5.2.1. Технологические процессы
5.2.2. Технокарта на сборосварочные работы
5.2.3. Определение количества рабочих мест и рабочих.
5.3. ВАРИАНТНАЯ ЧАСТЬ – СРАВНЕНИЕ ПОПЕРЕЧНОГО И ПРОДОЛЬНОГО НАПРАВЛЕНИЙ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ В ЦЕХУ
5.4. ТЕХНИКО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ ИЗГОТОВЛЕНИЯ КОНСТРУКЦИЙ
5.4.1. Технологическая себестоимость изготовления конструкций
5.4.2. Съем продукции с 1 м2 производственных площадей цеха сборосварки, т/м2
5.4.3. Годовая выработка на одного работающего в цехе, т
6. ОСНОВАНИЯ И ФУНДАМЕНТЫ
6.1. АНАЛИЗ ИНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГИЧЕСКИХ УСЛОВИЙ ПЛОЩАДКИ
6.2. РАСЧЁТ СВАЙНЫХ ФУНДАМЕНТОВ.
6.2.1. Выбор глубины заложения ростверка.
6.2.2. Выбор несущего слоя.
6.2.3. Расчёт свайного фундамента для колонны ряда B
6.2.3.1. Определение несущей способности сваи.
6.2.3.2. Расчётная нагрузка на сваю
6.2.3.3. Расположение свай в плане, требования к конструированию ростверка.
6.2.3.4. Фактическая нагрузка на сваи, назначение вертикальных и горизонтальны размеров фундамента
6.2.3.5. Расчёт на продавливание.
6.2.3.6. Подбор арматуры.
6.2.3.7. Проверка давления под нижним концом сваи.
6.2.3.8. Расчёт осадки методом послойного суммирования.
6.2.4. Расчёт свайного фундамента для колонны ряда A
6.2.4.1. Определение несущей способности сваи.
6.2.4.2. Расчётная нагрузка на сваю
6.2.4.3. Расположение свай в плане, требования к конструированию ростверка.
6.2.4.4. Фактическая нагрузка на сваи, назначение вертикальных и горизонтальны размеров фундамента
6.2.4.5. Расчёт на продавливание.
6.2.4.6. Подбор арматуры.
6.2.4.7. Проверка давления под нижним концом сваи.
6.2.4.8. Расчёт осадки методом послойного суммирования.
7. ОРГАНИЗАЦИЯ УПРАВЛЕНИЯ СТРОИТЕЛЬСТВОМ
7.1. РАЗБИВКА ОСНОВНОГО ЗДАНИЯ НА ЗАХВАТКИ.
7.2. ОПРЕДЕЛЕНИЕ НОМЕНКЛАТУРЫ И ОБЪЁМОВ СТРОИТЕЛЬНО-МОНТАЖНЫХ РАБОТ.
7.3. ВЫБОР МЕТОДА ПРОИЗВОДСТВА РАБОТ.
7.4. ВЫБОР КОМПЛЕКТА МАШИН И МЕХАНИЗМОВ.
7.4.1. Выбор комплекта машин для земляных работ.
7.4.1.1. Выбор землеройных машин.
7.4.1.2. Выбор автомобилей – самосвалов
7.4.2. Выбор комплекта машин для монтажных работ
7.4.2.1. Технико-экономическое сравнение вариантов механизации монтажа.
7.4.2.2. Выбор грузоподъёмных механизмов для монтажа конструкций
7.5.ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТИ ВЫПОЛНЕНИЯ РАБОТ.
7.6. ОБЪЕКТНЫЙ СТРОЙГЕНПЛАН. 170 7.6.1. Расчёт временных административно-бытовых зданий. 170 7.6.2. Расчёт складов строительных материалов и конструкций. 171 7.6.3. Расчёт временного водоснабжения.
7.6.4. Расчёт временного электроснабжения.
7.6.5. Теплоснабжение площадки стоительства и здания.
7.6.6. Технико-экономические показатели.
8. ЭКОНОМИКА СТРОИТЕЛЬСТВА
ЛОКАЛЬНАЯ СМЕТА № 06-10-02
ЛОКАЛЬНЫЙ СМЕТНЫЙ РАСЧЕТ № 1
ЛОКАЛЬНЫЙ СМЕТНЫЙ РАСЧЕТ № 2
ЛОКАЛЬНЫЙ СМЕТНЫЙ РАСЧЕТ № 3
ЛОКАЛЬНЫЙ СМЕТНЫЙ РАСЧЕТ № 4
ОБЪЕКТНАЯ СМЕТА
СВОДНЫЙ СМЕТНЫЙ РАСЧЕТ
ДОГОВОРНАЯ ЦЕНА
Расчеты к договорной цене
РАСЧЕТ ТЕХНИКО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ПРОЕКТА
9. ОХРАНА ТУДА
9.1. ЗАДАЧА ОХРАНЫ ТРУДА В СТРОИТЕЛЬСТВЕ
9.2. ОФОРМЛЕНИЕ И ЭСТЕТИКА СТРОИТЕЛЬНОЙ ПЛОЩАДКИ
9.3. АНАЛИЗ ОПАСНЫХ И ВРЕДНЫХ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ФАКТОРОВ НА СТРОИТЕЛЬНОЙ ПЛОЩАДКЕ
9.4. ТЕХНИКА БЕЗОПАСНОСТИ ПРИ МОНТАЖЕ МЕТАЛЛИЧЕСКИХ КОНСТРУКЦИЙ ЗДАНИЯ СРЕДНЕСОРТНОГО ПРОКАТНОГО СТАНА
9.5. ТЕХНИКА БЕЗОПАСНОСТИ ПРИ УСТРОЙСТВЕ КРОВЛИ
9.6. РАСЧЁТ ТРАВЕРСЫ ДЛЯ МОНТАЖА МЕТАЛЛИЧЕСКОЙ ФЕРМЫ ПРОЛЁТОМ 36 М
10. РЕФЕРАТ
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ЛИТЕРАТУРНЫХ ИСТОЧНИКОВ


. Ширина пролётов здания варьируется от 20 м до 36 м. Шаг колонн, в основном, – 12 м, а также в одиночных случаях – 36 м (между пролетами A – B и B – C), что обусловлено технологическими требованиями.
С 1-ой по 8-ю оси здание имеет 2 пролета по 36 метров в осях A, B, C, с 8-ой по 20-ю – 3 пролёта (36, 36 и 30 м), с 20-ой по 24-ю – 4 пролёта (36, 20, 24 36 м), с 24-ой по 30-ю – 3 пролёта (20, 24, 36 м). А также одни из пролётов здания расположен перпендикулярно к остальным пролётам здания в осях H – E имеет ширину 30 м и длину в осях 120 м.
Высота здания 21,6 м (без учёта фонаря), отметка верха фонаря – 24,0 м.
Среднесортный стан, здание для которого проектируется в данном диплом проекте, предназначен для производства фасонных профилей, а именно:
- балок от №8 до №36 по DIN 1025-5, EN 19-57, DIN 1025-1, ГОСТ 8239-89;
- балок широкополочных от №10 до №40 по ГОСТ 26020-83;
- швеллеров от №8 до №36 по ГОСТ 8240-97 У и П;
- уголков равнополочных от №7 до № 16 по ГОСТ 8509-93.
Объем производства 1000 тыс. т/год проката в пакетах прямоугольного сече¬ния длиной 12 – 24 м, максимальной массой до 15т.
Среднесортный стан представляет собой современный технологический ком¬плекс оборудования, поставляемого фирмой SMS MEER, Германия.
В состав стана входят следующие отделения и участки:
1) склад литой заготовки, пролет Л1 - Е;
2) участок нагревательной печи с шагающими балками, пролет Н - Е;
3) участок рабочих клетей стана в составе двух непрерывных групп клетей, про¬лет С1 - D1;
4) участок холодильника, пролет С - D;
5) участок правки и резки готового проката, пролеты С - D, В- C1 и В - С;
6) участок штабелирования и обвязки пакетов, пролет В - С;
7) участок отгрузки со складом готовой продукции, пролет А - В. Оборудование стана размещается в многопролетном здании с поперечными и продольными пролетами.
Все оборудование стана, включая нагревательную печь с примыкающим обо¬рудованием загрузки-разгрузки заготовок, располагается на рабочей площадке с от¬меткой «+5.000 м».
Склады заготовок и готовой продукции размещаются на отметке «±0.000». Подача литой заготовки к нагревательной печи стана:
• при горячем посаде (до 50% объема производства) непосредственно с линии МНЛЗ;
• при холодном посаде со склада литой заготовки (пролет Е - Л1 электромосто¬вым краном грузоподъемностью – 32 тс на загрузочную решетку печи, рас¬положенную на отметке +5.000 м.
К зданию стана пристраивается главное электропомещение. В блоке со зданием стана сооружается вальцетокарная мастерская. Отстойник окалины размещается в от¬крытой эстакаде в непосредственной близости от здания стана. Здание бытового об¬служивания работников среднесортного стана, связанное со зданием стана теплым переходом, также размещается в непосредственной близости от здания стана.
Здание стана состоит из следующих пролетов:
- пролета Л1 - Е склада литой заготовки шириной 30 м, длиной 150 м, пристроен¬ный параллельно пролету Л - К склада литой заготовки ЭСПЦ;
- печного пролета Н- Е шириной 28 м, длиной 69 м, расположенного парал-лельно пролету Л1 - Е;
- станового пролета С1 - D1 шириной 30 м, длиной 108 м, расположенного пер¬пендикулярно пролету Н - Е;
- пролета С - D холодильника шириной 30 м, длиной 144 м, расположенного за становым пролетом со смещением осей рядов на 8000 мм;
- пролета B - C1 поперечного транспортера шириной 28 м, длиной 137 м, распо¬ложенного параллельно пролету С1 - D1
- пролета В - B1 мастерской подготовки клетей, расположенной в пролете В - C1 здания стана на отметке ±0.000;
- пролета В - С правки, резки, штабелирования и обвязки пакетов шириной 36 м, длиной 216 м, расположенного параллельно пролету С - D холодильника;
- пролета А - В склада готовой продукции шириной 36 м, длиной 277 м, распо¬ложенного параллельно пролетам В - С и В - С1.
Дата добавления: 06.05.2015


© Rundex 1.2
 
Cloudim - онлайн консультант для сайта бесплатно.